Вивчення мови як профільного предмета і визначення ступеня її  представленості як окремого навчального предмета в профілях різних спеціалізацій урегульовано за рахунок наявності програм різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення української мови у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021), а саме:

·                        Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011. 

·                        Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі:  Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011. 

·                        Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого ”Я” як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед таких активних методів виділяються: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.

До важливих  завдань навчання  української мови учнів основної й старшої школи на сучасному етапі  розвитку мовної освіти відносимо:

1) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою  оволодіти нею;  необхідність збереження й подальшого її  розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;

2) розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;

3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння  сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні  інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);

4) забезпечення  доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;

5) вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;

6) потреба дотримання загальнолюдських  моральних норм як необхідної передумови  уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів  уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;

7) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, що найпродуктивніше  можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури,  також спираючись на історичні дані;

8) урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується  результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

9) забезпечення  особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь  та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;

10) формування  в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

Важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’язбережувальних технологій. Дбаючи про здоров’я учнів, необхідно урізноманітнювати форми організації навчального процесу, щоб діти мали можливість більше рухатися, а не перебувати у статичному положенні.

Згідно з наказом від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української мови:

·        Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О. Караман,          О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша; за редакцією С.О. Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.

У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) й основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

Поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

·               Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 8 класу  загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. –  К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

·               Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 9 класу  загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. –  К.: Видавничий дім «Освіта»,  2012.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься  за програмами:

-       У 5-9 класах: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

-       У 10-11 класах: Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011. 

-       У 10-12 класах: Українська мова. 10–12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.

У старшій школі дуже важливо  врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення  окремих предметів, зокрема  української мови,  на диференційованій основі.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у збірнику:

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором в старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які його обрали, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно  з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й  зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути  погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять у одному навчальному посібнику. Наприклад:

Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10–11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.

Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 176 с.

Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 136 с.

Цимбалюк В.І. У світі поетичного слова: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 144 с.

Упровадження  системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів  навичок виконання тестових завдань  різної форми  й різного ступеня складності, використання яких відбувається  з метою забезпечити поетапне  різнобічне й об’єктивне оцінювання  навчальних досягнень  учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе  як під час  здійснення  поточного,  так  і підсумкового контролю,  можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи  різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються  схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови:

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011. 

Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.  

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу  лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення  відповідною  комісією  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах,  щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року  в «Інформаційному збірнику».

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток,  уміння ефективно користуватися мовою, спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, високу мовну культуру особистості; розвиток навичок самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості тощо.

Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті, здобутті досвіду самостійності,  а отже,  пріоритетним є poзвиток видів  мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови є одним із найважливіших завдань щодо розвитку  творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього  вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати й оцінювати тощо.

Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання  інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності  школярів як ключової і предметної.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

а) урахування основного призначення  мовної освіти, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності,  досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями  на певному етапі навчання української мови,  яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб  мовленнєвого розвитку учнів,  для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.

І. Аудіювання (слухання — розуміння)

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання  з одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Для  здобуття достовірних  результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - ­12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту  для аудіювання орієнтовно визначається так:

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)

Діалогічне мовлення

Під час оцінювання діалогу  перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

- самостійно досягати комунікативної мети;

- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

- дотримуватися теми спілкування;

- додержуватися  правил спілкування;

- дотримуватися норм літературної мови;

- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час  його оцінювання.

 Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням  тематики соціокультурної  змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

 Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії  чинної  програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності  учнів кожного класу.

Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Вимоги до оцінювання

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи  перевіряється їхня здатність:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

- розкривати тему висловлювання;

- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

- викладати матеріал логічно, послідовно;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

- додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

- створювати оригінальний текст певного стилю;

- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи,  обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу  орієнтовно визначається так:

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу  до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається  кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

III. Читання

                                               Читання вголос

Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

Вимоги до оцінювання

Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчки

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у  державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності  у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови  для шкіл з українською мовою  навчання для кожного класу.

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує  на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).

Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:

ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь

    Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови  є поточне, тематичне,  семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

 Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками  відповідно до вимог навчальної  програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й  первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі  слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Обсяг диктанту по класах:

П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:

§   орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не містить шкільна програма; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.

§   повторювані  помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

§   розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;

§   п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

Нормативи оцінювання по балах:

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У ІІ семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути  використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист Міністерства  від 18.05.2009 № 1/9-342).

Фронтальні види контрольних робіт:

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. 

Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності  до адекватного вибору й отримання  професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.

Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.

Фронтальні види контрольних робіт

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, російська мова та література,  мови і літератури інших національних меншин

На сучасному етапі розвитку суспільства  основним завданням  державної освітньої політики є створення умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина.

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, мовні та літературні. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, яка акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя.

Організація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин у 2012/2013 навчальному році здійснюватиметься:

§  у  5-9-х класах за  Типовими навчальними планами, затверджених наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009  № 66;

§  у 8-9-х класах з поглибленим вивченням окремих предметів за  Типовими навчальними планами, затверджених наказом МОН України від  18.02.2008  № 99;

у 10-11-х класах - за Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затверджених наказом МОН України від 27.08.2010  № 834.

Нові Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 р. № 409, уводяться в дію поетапно, починаючи з 2013/2014 навчального року.

Українська мова та література

Вивчення української мови є обов’язковим у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин. 

Для вчителів української словесності головним завданням є не тільки формування особистості з належним знанням своєї рідної мови, а й виховання громадянина з таким же знанням державної української мови.

Мета курсу української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською та іншими мовами національних меншин полягає у вивченні орфографічних, граматичних, лексичних, стилістичних норм. Такі уміння стануть навичками лише за умови належних знань української мови, а саме головне - їх особливостей у порівнянні з рідною  мовою учня, тому й викладання української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин має свою специфіку та призначено, в першу чергу,  формувати та розвивати навички говоріння та аудіювання українською мовою з метою подальшого забезпечення  потреб спілкування.

Важливою умовою оволодіння державною мовою є опо­ра на рідну мову учнів, що дає можливість краще пояснити специфіку звукового ладу, ритмомелодику фрази виучуваної мови, спільне й відмінне у граматичних системах мов.

Вивчення української мови у 5-9 класах основної школи та 10-11 класах старшої профільної школи здійснюватиметься за чинними навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів:

 з навчанням російською, польською та кримськотатарською мовами

·         "Українська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Н.В. Бондаренко, О.М. Біляєв, Л.М. Паламар, В.Л. Кононенко. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005);

·        "Українська мова"(рівень стандарту) для учнів 10-11 класів  загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (авт. Н.В. Бондаренко, О.М. Біляєв, Л.М. Паламар,                   В.Л. Кононенко– Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005 зі змінами - див. на веб-сайті міністерства);

·        "Українська мова" (академічний рівень) для 10-11 класів  загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори Н.В. Бондаренко, Л.М. Паламар, В.Л. Кононенко, С.В. Кос’янчук – див.на веб-сайті міністерства);

                     з навчанням угорською мовою

     "Українська мова" для учнів 5-9 класів (за ред. Ю.В.Герцога. - Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).;

    "Українська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів (за ред. Ю.В.Герцога. - Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005 зі змінами - див. на веб-сайті міністерства);

•  "Українська мова" (академічний рівень) для учнів 10-11 класів    (автори Є.Е. Борисова, К.М. Лавер, К.В. Рінгер. – див. на веб-сайті міністерства );

           з навчанням румунською та молдовською мовами

·        "Українська мова" для учнів 5-9 класів (за ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005);

"Українська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів  (за ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005 зі змінами - див. на веб-сайті міністерства);

·        "Українська мова" (академічний рівень) для учнів 10-11 класів      (авт. Н.Д. Бабич, С.С. Тодорюк, К.Г. Джука – див. на веб-сайті міністерства).

У програмах для 5-11 класів перед вчителями постає завдання розвивати та вдосконалювати в учнів уміння  володіти комунікативним українським мовленням на основі засвоєння його комунікативно-стилістичних якостей – точності, логічності, виразності, доречності.

Навчання української мови будується з урахуванням міжпредметних зв'язків, що сприятиме поглибленому розумінню граматики, розширенню кругозору учнів, розвитку в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів. Звертається увага і на порівняння мовних явищ української та мови національної меншини.

Вивчення цього курсу передбачається шляхом укрупнених, логічно завершених частин, які органічно поєднують теоретичний матеріал з розвитком зв’язного мовлення. Такі уроки удосконалюватимуть уміння писати перекази, твори, конспектувати, складати тези, тексти виступів, повідомлень і промов, створювати власні висловлювання, що сприятиме поступовій підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання.

Розподіл годин між темами в кожному класі  орієнтовний і вчителеві надається право змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми залежно від загальної підготовки учнів або необхідності вивчати теми, що мають істотні розбіжності з аналогами в рідній мові та потребують належної уваги.

Звертаємо увагу українських словесників на те, що вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин, починаючи з 2011/2012 навчального, здійснюється за навчальною програмою та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання;             у 5-9 класах - вчителі працюють за навчальною програмою з української літератури за ред. О.М.Івасюк з урахуванням змін, внесених до неї (див. «Методичні рекомендації щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008/09 роки» від 08.10.08                       № 1/9-647), та підручниками цього ж авторського колективу.

Успішній реалізації завдань вивчення української мови та літературі     у ЗНЗ з навчанням мовами національних меншин сприятиме застосування інноваційних освітніх технологій, які оптимально враховують індивідуальні особливості старшокласників, аспекти їх особистісного становлення й самооцінки та професійного самовизначення. Це, зокрема, системи розвивального, інтерактивного навчання, технології креативного, дослідницького та інформаційного характеру.

  Російська та інші мови національних меншин

Головна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень  спілкування та грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.

         Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з кримськотатарської, молдовської , польської, російської, румунської, угорської мов  через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Так,  мовленнєва змістова лінія забезпечує вироблення і вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна — засвоєння учнями системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок; соціокультурна – засвоєння українських, національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії у комплексі формують комунікативну компетенцію особистості.

З метою формування комунікативних умінь учнів варто приділити увагу традиційним творчим роботам. Перекази текстів різних стилів і жанрів відіграють роль підготовчих вправ до оволодіння учнями необхідними у майбутньому дорослому житті жанрами мовлення — наприклад, виступ на зборах, участь у дискусії, створення реферату, конспекту, доповіді, рецензії.

Робота з текстом стане ефективною, якщо учні активно долучаються до мовленнєвої діяльності, тому теми висловлювань мають бути цікавими для школярів, пов’язаними з їх власним життєвим досвідом, реальними обставинами життя. Вчителю необхідно подбати про те, щоб учні успішно оволодівали як монологічним, так і діалогічним мовленням, різними жанрами і стилями мовлення.

У процесі вивчення курсу необхідно широко практикувати самостійну роботу учнів із підручниками, посібниками, словниками та іншою навчальною і довідковою літературою. Робота зі зв’язного мовлення має забезпечити подальший розвиток у школярів вмінь і навичок, необхідних у їхній майбутній діяльності.

У 2012/2013 навчальному році вивчення російської та інших мов національних меншин  здійснюватиметься за наступними навчальними програмами:                 

·        "Російська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (за ред. Н.Г. Озерової. – Чернівці:  "Букрек", 2005);

·        "Російська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори Н.Ф. Баландіна,  К.В. Дегтярьова, С.А. Лебеденко.   – Чернівці : "Букрек", 2005);

·        "Російська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори І.П.Гудзик, В.О. Корсаков. – Чернівці : "Букрек", 2006) – початок вивчення з 5 класу;

·        "Російська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (за ред.Н.Г.Озерової – Чернівці:  "Букрек", 2005 -  див. веб-сайт міністерства);

·        "Російська мова" (академічний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (автор Т.Я.Фролова – див. на веб-сайті міністерства);

·        "Російська мова" (профільний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (за ред. Є.П.Голобородько - див. на веб-сайті міністерства);

·        "Кримськотатарська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням кримськотатарською мовою (упор. М.І. Алідінова , Кримнавчпеддержвидав, 2005);

·        "Кримськотатарська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням кримськотатарською мовою  (упор. М.І. Алідінова, Кримнавчпеддержвидав, 2005- див. на веб-сайті міністерства);

·        "Кримськотатарська мова" (профільний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням кримськотатарською мовою навчання (упор. Е.Ш. Мємєтова, М.І. Алідінова - див. на веб-сайті міністерства);

·              "Молдовська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою (упор. Кьося В.В., Фетєску Л.І.,  Чернівці: "Букрек", 2005);

·               "Молдовська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою  (упор. Кьося В.В., Фетєску Л.І. – Чернівці: "Букрек", 2005– див. на веб-сайті міністерства);

·              "Польська мова" для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою (упор.  Іванова М.С.- Чернівці: " "Букрек", 2005);

·              "Польська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою (упор.  Іванова М.С. – .- Чернівці:  "Букрек", 2005 -див. на веб-сайті міністерства);

·              "Польська мова" (профільний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою  (упор.  Іванова М.С.- див. на веб-сайті міністерства);

·        " Румунська мова" для учнів 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (упор.  Маноїл Є.М.,  Міхай Д.М.- Чернівці:" Букрек", 2005);

·        " Румунська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (упор. Є.М. Маноїл, Д.М.  Міхай .- Чернівці:" Букрек", 2005– див. на веб-сайті міністерства);

     "Румунська мова" (академічний рівень) для учнів 10-11 класів для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (упор. Є.М. Маноїл, Д.М.  Міхай, О.Г. Товарницька - див. на веб-сайті міністерства);

     " Румунська мова" (профільний рівень) для учнів 10-11 класів для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (упор. Є.М. Маноїл, Д.М.  Міхай, О.Г. Товарницька – див. на веб-сайті міністерства);

·              "Угорська мова" для учнів 5-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою / за ред. Ковтюка І.Я.- Чернівці: " Букрек", 2005);

"Угорська мова" (рівень стандарту) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою        (упор. І.Я. Ковтюк, М.М. Гнатик-Рішко, О.О. Надь, С.С. Черничко – див. на веб-сайті міністерства);

"Угорська мова" (академічний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою (упор. І.Я. Ковтюк, С.С. Черничко, Є.Л. Браун, М.Ю. Кейс - див. на веб-сайті міністерства);

"Угорська мова" (профільний рівень) для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням угорською мовою (упор. І.Я. Ковтюк, С.С. Черничко, Є.Л. Браун, М.Ю. Кейс - див. на веб-сайті міністерства).

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою за бажанням дітей та їх батьків російська мова вивчається за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004  № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009  № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та  затверджуватися директором навчального закладу.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати у навчально-виховному процесі лише ті  підручники та навчально-методичні  посібники,  які щорічно зазначаються в переліках навально-методичної літератури для основної і старшої школи на сторінках Інформаційного збірника  МОНмолодьспорту України, та мають відповідний гриф.

Звертаємо увагу вчителів на те, що при контрольном оцінюванні навчальної діяльності учнів з російської мови та інших мов національних меншин,  фронтальна перевірка з аудіювання та читання мовчки проводиться тільки один раз на рік наприкінці другого семестру.  Крім того, результати поточного оцінювання необхідно враховувати під час виставлення тематичної оцінки: оцінка за контрольну роботу є складовою тематичної оцінки, а  не переноситься автоматично в графу "тематична". Оцінка за ведення зошитів виставляється щомісяця протягом семестру, вважається поточною і враховується при виставленні тематичних балів. Під час перевірки зошитів необхідно звертати увагу на наявність різних видів робіт, правильність їх оформлення, грамотність, акуратність.

Інтегровані курси «Література»

В основу  інтегрованих курсів „Література” (національної меншини та світова) в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовами національних меншин покладено особистісно орієнтовану  модель навчання. Це дає можливість запропонувати для вивчення якнайширшу палітру різних стилів, тем і жанрів, уникнути монотонності в доборі творів, показати різноманітність творчих і світоглядних позицій письменників.

 Особистісно орієнтована модель побудови курсу узаконює варіативність у доборі вчителем текстів чи уривків із них. Опрацювання відібраних для цих класів творів дає можливість розширити та поглибити життєвий досвід учнів, формуючи їх читацьку компетенцію, художній смак і моральні принципи.

Враховуючи, що інтегровані курси “Література (національної меншини та світова)” вивчаються  паралельно  з українською літературою, особлива увага  має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі  розкривати  контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів  інших народів. Під час розгляду програмових творів слід  підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва  відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури. 

Сьогодні перспективи розвитку багатьох шкільних дисциплін закономірно пов’язують з впровадженням у навчальний процес  інноваційних технологій. Безперечно, що  це стосується і уроків літератури.  Отже, використання інтерактивних  прийомів та форм роботи, комп’ютерних технологій навчання має знайти своє місце під час вивчення літератури в усіх класах.

Такі підходи до вивчення інтегрованого курсу “Література (національної меншини та світова)” у школі закладено у всіх навчальних програмах для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин.

Вивчення інтегрованого курсу “Література"(національної меншини та світова)” в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин здійснюватиметься за навчальними програмами в загальноосвітніх навчальних закладах:

 із навчанням російською мовою

"Література" (російська і зарубіжна) для учнів 5-9 класів (автори Л.А. Сімакова, В.В. Снєгірьова. – Черновці : " Букрек", 2005);

" Література" (російська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту, академічний рівень)( автори Л.А.Сімакова, В.В.Снєгірьова – див. на сайті міністерства);

"Література (російська та світова)" для учнів 10-11 класи(профільний рівень)(автори В.І.Силантьєва, Т.Г.Бучацька – див. на веб-сайті міністерства);

із навчанням кримськотатарською мовою

"Література" (кримськотатарська та зарубіжна)для учнів 5-9 класів  (упор. С.М.Акімова - Сімферополь: видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2005);

"Література" (кримськотатарська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (упорядник С.М.Акімова. - Сімферополь: видавництво Кримнавчдержпедвидав”, 2005 зі змінами – див. на веб-сайті міністерства)

"Література"(кримськотатарська та світова) для учнів 10-11 класів (профільний рівень) (упор.С.М.Акімова. – див. на веб-сайті міністерства);

із навчанням молдовською мовою

"Література" (молдовська та зарубіжна) для учнів 5-9 класів / упор. Силантьєва В.І., Кьося В.В., Фетєску Л. І. - Чернівці:  видавництво “Букрек”,  2005);

 "Література" (молдовська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (автори В.І. Силантьєва, В.В.Кьося, Л.І.Фетєску. - Чернівці:  видавництво “Букрек”,  2005 зі змінами – див. на веб-сайті міністерства) ;

 із навчанням польською мовою

"Література" (польська та зарубіжна) для учнів 5-9 класів(упор. Лебедь Р.К.,  Біленька-Свистович Л.В. – Чернівці:  видавництво “Букрек”, 2005);

"Література" (польська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (упорядник Р.К.Лебедь, Л.В.Біленька-Свистович – див. на веб-сайті міністерства);

"Література" (польська та світова) для учнів 10-11 класів (профільний рівень)  (автор Р.К.Лебедь.- див. на веб-сайті міністерства);

із навчанням румунською мовою

"Література" (румунська та зарубіжна) для учнів 5-9 класів (упор. Маноїл  Є.М. Пушкарьова Л.С., Дирда Р.В.,видавництво “Букрек”, 2005);

"Література" (румунська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (автори Є.М.Маноїл, Р.М.Дирда. - Чернівці: видавництво “Букрек”, 2005 зі змінами – див.на веб-сайті міністерства);

"Література" (румунська та світова) для учнів 10-11 класів (профільний рівень) (автори Є.М.Маноїл, Р.М.Дирда. – див. на веб-сайті міністерства);

із навчанням угорською мовою

" Література" (угорська та зарубіжна) для учнів  5-9 класів (за ред. Ковтюка І.Я. – Чернівці: видавництво “Букрек”, 2005);

"Література" (угорська та світова) для учнів 10-11 класів (рівень стандарту) (за ред. І.Я. Ковтюка. – Чернівці: видавництво “Букрек”, 2005 зі змінами );

"Література" (угорська та світова) для учнів 10-11 класів (академічний рівень) (автори Є.Л.Браун, А.Ф.Берегсасі, І.І.Пенцкофер, Е.Б.Олас, Є.Д.Гулачі. – див. на веб-сайті міністерства);

"Література" (угорська та світова) для учнів 10-11 класів (профільний рівень) (автори Є.Л.Браун, А.Ф.Берегсасі, І.І.Пенцкофер, Е.Б.Олас, Є.Д.Гулачі - див. на веб-сайті міністерства).

У пояснювальних записках до чинних програм зазначено, що кількість годин на вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом всього навчального року.

Отже, програми передбачають творчий підхід учителя до викладання  літератури. Вчитель  має право змінювати кількість годин  для вивчення оглядових та монографічних тем (в межах розділу), для проведення  бесід з позакласного читання та уроків розвитку мовлення. На свій погляд і враховуючи  різні форми  контролю знань учнів, учитель розподіляє  визначені програмою години для проведення поточного та контрольного оцінювання.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року, подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо, але не перевантажуючи учнів.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

10–11 класи

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт:

•        тест;

•        відповіді на запитання;

•        контрольний літературний  диктант;

•        анкета головного героя;

•        комбінована контрольна робота тощо;

•        письмові контрольні твори.

Українська література

У 2012-2013 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Українська література.  5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, урахування громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окремих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4-2,  затверджено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

5 клас

-           легенда «Лісова панна» – вилучено з програми;

-           казка В. Короліва-Старого «Потерчата» – винесено на позакласне читання;

6 клас

-           усунуто дублювання вивчення кіноповісті  О. Довженка «Зачарована Десна» (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);

-           твір С. Руданського «Козак і король» – вилучено з програми (замінено на гуморески «Добре торгувались» і «Гуменний»);

-           оповідання С. Васильченка «Басурмен» – вилучено з програми (замінено на твір «У темряві»);

-           зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 5 пісень вивчатиметься 2 на вибір);

7 клас

-           твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» – винесено на позакласне читання;

-           вірш А. Малишка «Приходять предки…» – вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг…»);

  8 клас

-           твір І. Франка «Іван Вишенський»  – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);

- поезії В. Самійленко «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми,   замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія…»;

-           вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми – натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза «Як вибирати ім’я», «Як поводитись у кіно» зі збірки оповідань «Веселі поради»;

9 клас

-           притча І. Липи «Мати» – вилучено з програми;

-           усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу – знято);

-           зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).

Вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність  практичного  втілення системи профільного вивчення української літератури  та  визначення  ступеня її  представленості  як  окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

 - Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься  за програмами:

У 5-9 класах: Українська література.  5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).

У 10-11 класах: Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

У 10-12 класах: Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:

·        Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив:  Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із творами мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Поглиблене вивчення української літератури у 8-9 класах може здійснюватися за підручником, рекомендованим Міністерством:

 Цимбалюк В.І. Українська література. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури. – К.: Видавничий дім «Освіта». – 2012.

       Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалені Міністерством, вміщено у збірнику:

v     Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали цей курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно  з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й  зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути  погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

·        У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями,  написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як  домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт:

·        тест;

·        відповіді на запитання;

·        контрольний літературний  диктант;

·        анкета головного героя;

·        комбінована контрольна робота тощо;

·        письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

·        складання оповідання (казки) за прислів’ям;

·        добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору;

·        введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

·        усний переказ оповідання, епізоду твору;

·        твір-характеристика персонажа;

·        написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

·        написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

·        твір-опис за картиною;

·        складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

·        підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

·        складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

·        написання реферату;

·        ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

·        написання листа авторові улюбленої книжки;

·        інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури,  особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки  журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу  лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства,  схвалення  відповідною  комісією  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

·        посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

·        від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні  комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року  в «Інформаційному збірнику» Міністерства. 

Упровадження  системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів  навичок виконання тестових завдань  різної форми  й різного ступеня складності.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються  схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української літератури:

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011. 

Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

Українська література: Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012 / [упорядк. Авраменка О. М.]. − К.: Грамота, 2011.

Авраменко О.М. Українська література. Міні-конспекти для підготовки до  зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012. 

 Українська література

У 2012-2013 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Українська література.  5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

З метою поліпшення якості шкільної літературної освіти, урахування громадської думки щодо виховної та естетичної вартості окремих програмових художніх творів та розвантаження змісту навчальної програми, відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки від 11 лютого 2010 року, протокол № 1/4-2,  затверджено зміни до навчальної програми з української літератури (5-9 класи), а саме:

5 клас

-           легенда «Лісова панна» – вилучено з програми;

-           казка В. Короліва-Старого «Потерчата» – винесено на позакласне читання;

6 клас

-           усунуто дублювання вивчення кіноповісті  О. Довженка «Зачарована Десна» (у 6 класі вивчаються фрагменти твору);

-           твір С. Руданського «Козак і король» – вилучено з програми (замінено на гуморески «Добре торгувались» і «Гуменний»);

-           оповідання С. Васильченка «Басурмен» – вилучено з програми (замінено на твір «У темряві»);

-           зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 5 пісень вивчатиметься 2 на вибір);

7 клас

-           твір Б. Лепкого «Цвіт щастя» – винесено на позакласне читання;

-           вірш А. Малишка «Приходять предки…» – вилучено з програми (замінено на поезію «В завійну ніч з незвіданих доріг…»);

  8 клас

-           твір І. Франка «Іван Вишенський»  – текстуальне вивчення замінено на оглядове (1 година);

- поезії В. Самійленко «Ельдорадо» і «Патріоти» вилучено з програми,   замінено на твори «На печі», «Не вмре поезія…»;

-           вивчення творчості Є. Дударя (за програмою: «Слон і мухи», «Лісова казка», «Червона Шапочка») вилучено з програми – натомість вивчаються оповідання О. Чорногуза «Як вибирати ім’я», «Як поводитись у кіно» зі збірки оповідань «Веселі поради»;

9 клас

-           притча І. Липи «Мати» – вилучено з програми;

-           усунуто дублювання вивчення вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…» (у 5 класі твір вивчається, у програмі для 9 класу – знято);

-           зменшено на початку навчального року вивчення поезій напам’ять (замість 4 пісень вивчатиметься 2 на вибір).

Вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність  практичного  втілення системи профільного вивчення української літератури  та  визначення  ступеня її  представленості  як  окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

 - Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься  за програмами:

У 5-9 класах: Українська література.  5-12 кла­си. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).

У 10-11 класах: Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

У 10-12 класах: Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі:  М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:

·        Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив:  Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із творами мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності.

Поглиблене вивчення української літератури у 8-9 класах може здійснюватися за підручником, рекомендованим Міністерством:

 Цимбалюк В.І. Українська література. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури. – К.: Видавничий дім «Освіта». – 2012.

       Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалені Міністерством, вміщено у збірнику:

v     Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали цей курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно  з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й  зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути  погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класи

·        У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями,  написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як  домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт:

·        тест;

·        відповіді на запитання;

·        контрольний літературний  диктант;

·        анкета головного героя;

·        комбінована контрольна робота тощо;

·        письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

·        складання оповідання (казки) за прислів’ям;

·        добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею  твору;

·        введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

·        усний переказ оповідання, епізоду твору;

·        твір-характеристика персонажа;

·        написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

·        написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

·        твір-опис за картиною;

·        складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

·        підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

·        складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

·        написання реферату;

·        ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

·        написання листа авторові улюбленої книжки;

·        інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури,  особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки  журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання  навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу  лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства,  схвалення  відповідною  комісією  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

·        посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

·        від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні  комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року  в «Інформаційному збірнику» Міністерства. 

Упровадження  системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів  навичок виконання тестових завдань  різної форми  й різного ступеня складності.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються  схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української літератури:

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011. 

Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

Українська література: Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012 / [упорядк. Авраменка О. М.]. − К.: Грамота, 2011.

Авраменко О.М. Українська література. Міні-конспекти для підготовки до  зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012.