Профілактика правопорушень серед підлітків

До уваги учнів !!!

Яка поведінка є правомірною

Кожна людина яка живе в тій чи іншій державі, живе в соціумі, в суспільстві. Кожна країна визначає та встановлює характер взаємозв'язків в суспільстві. Держава як офіційний представник суспільства юридично закріплює, насамперед в Конституції, права та обов'язки громадянина. Знати свої права та дотримуватись своїх обов’язків повинні всі громадяни України.

Коли людина діє відповідно до встановлених норм права, її поведінку називають правомірною. Однак, на жаль, так буває не завжди. Інколи люди порушують встановлені правила, в такому випадку такі дії називають правопорушенням.

Правомірною називають таку поведінку, яка не суперечить вимогам права, та не виходить за його межі.

Правопорушення

Правопорушення — це винна дія або бездіяльність особи, яка порушує встановлені норми права, що призводить до юридичної відповідальності.

Важливим є те, що правопорушення може бути проявом як дії, так і бездіяльності особи. Свідоме вчинення вбивства чи крадіжки, являється злочинною дією. Умисно не сплачені податки, або не надана медична допомога теж являється злочинною дією, але порушенням є не дії, а навпаки — їхня відсутність, бездіяльність.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Відповідно до ст.10 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, які вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за вбивство, навмисне заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили пошкодження здоров'я, зґвалтування, крадіжку, розбій, злісне чи особливо злісне хуліганство, умисне знищення чи пошкодження державного, колективного майна чи індивідуального майна громадян, що спричинили тяжкі наслідки, а також за навмисні дії, які можуть викликати аварію поїзда.
Якщо суд установить, що виправлення особи, яка у віці до 18 років вчинила злочин без значної суспільної небезпеки, можливе без використання кримінальної відповідальності, він може застосувати до неї примусові засоби виховного характеру, що не є кримінальним покаранням:
а) передача винного під нагляд батьків чи осіб, які їх заступають;
б) передача винного під нагляд громадських організацій чи трудового колективу за їхньою згодою, а також окремих громадян за їхньою згодою;
в) направлення винного у спеціальний навчально-виховний чи лікувально-виховний заклад для дітей та підлітків. Як зазначалося вище, до осіб, котрі не досягли 18-річного віку, не може бути застосована смертна кара; строк позбавлення волі не може перевищувати 10 років. Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством (ст. 40 КК) вчинення злочину неповнолітнім е обставиною, що пом'якшує відповідальність.