Чи знаєте ви, що...

1.Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова було прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання «Енеїди», автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

2.Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.

3.Цікавим фактом про українську мову є те, вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії та Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу.

4.Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера «п». Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є «ф». В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

5.Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.

6.Найдовша абревіатура в українській мові — ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти літер.

7.Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45.

8.Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: «ротатор» і «тартрат». А до найдовших фраз паліндромів належать «Я несу гусеня» та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь». Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

НЕПРАВИЛЬНО-ПРАВИЛЬНО

Читацький абонент ― Читацький абонемент

Абривіатура ― Абревіатура
Передовий авангард ― Авангард
Моя автобіографія ― Моя біографія
Політична автономність ― Політична автономія
Автопогружчик ― Автонавантажувач

Опера має авторитет у глядачів ― Опера має успіх у глядачів

Агенство ― Агентство
Сказано на мій адрес ― Сказано на мою адресу
Адреса місця проживання ― Адреса
Аір ― Аїр
Києво-Могилянська Академія ― Києво-Могилянська академія
Під акомпонемент ― Під акомпанемент
Алоє ― Алое
Альма матер ― Альма-матер
Є багато альтернатив ― Є альтернатива
Амністія підприємств-боржників ― Амністія підприємствам-боржникам (для підприємств-боржників)
Вирізати апендицит ― Вирізати апендикс
Аренда ― Оренда
Положення підкріплені солідним аргументуванням ― Положення підкріплені солідною аргументацією
Вирощувати бавовну ― Вирощувати бавовник
Митися в бані ― Митися в лазні
Ідеологічний банкрот ― Ідеологічний банкрут
Діти батраків ― Діти наймитів
Бахвальство ― Пиха, зарозумілість

ВІДГАДАЙ

Цікаво дізнатися, що

      1880 року в Одесі вийшла унікальна наукова розвідка польського і російського філолога Михайла Красуського "Древность малороссийского языка", де українська мова розглядається як праматір народів Індії та Європи. Колосальні знання багатьох мов привели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латинську, старослов'янську мови. Аргументацію неординарної думки вчений розпочинає з доказів походження чисел, якими користуються арійські народи, матеріалом української мови. Число один (1), на думку автора книжки, походить від українського одвін, яке з часом перетворилося на один. Таким чином утворено назви чисел в італійській, грецькій, німецькій мовах, у санскриті і т.д. Автор порівняв і звуки у індоєвропейських мовах. Наприклад, наші слова "багато", "був", "вітання", а в санскриті — "багута", "бгу", "віта". Один із висновків вченого такий: "... все, що я виклав, здається, не припускає сумніву в тому, що, як малоросійська, так і російська мови розвивалися самостійно". Отож, донедавна твердження учених про мову старослов'янську як основу мови українців, білорусів та росіян можна піддати сумніву.