Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Агафонов Юрій Іванович, вчитель предмета "Захист Вітчизни"

Управління освіти
адміністрації Московського району
Харківської міської ради

Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 25

Харківської міської ради Харківської області

Патріотичне виховання на уроках предмета

«Захист Вітчизни» та при проведенні позакласної роботи

Харків

2015

Зміст

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

І. Патріотичне виховання на уроках предмета «Захист Вітчизни» та при проведенні позакласної роботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

ІІ. Гурткова робота як ефективний засіб військово-патріотичного виховання та збагачення знань із військової справи у молоді . . . . . . . . . . 9

- Аналіз результатів роботи гуртка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

ІІІ. Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Вступ

Актуальність роботи.

Багаторічна прихована інформаційна війна за допомогою засобів масової інформації РФ у східних регіонах привела до зневіри населення до державності і єдності України. Таким чином, як ніколи гостро стало питання поліпшення патріотичного виховання громадян України, а особливо нашої молоді. Патріотичні почуття є основним компонентом громадянського виховання молодих поколінь. Для формування патріотичних почуттів важливим є інформування вихованців про історичні здобутки українського народу, виховання поваги до історії, культури України; почуття гордості за свою Батьківщину, мужність, рішучість, прагнення готувати себе до захисту української держави; потребу діяти в ім’я звеличення Вітчизни, збереження її самобутності, традицій.

Сьогодні, коли на сучасну молодь звалилася ціла лавина негативних явищ, першорядного значення набуває необхідність формування ідеалів, виховання патріотичної свідомості, громадянської відповідальності і мужності, суспільної ініціативності й активності, готовності трудитися для розквіту Батьківщини, захищати й, підносити її міжнародний авторитет.

Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

І. Патріотичне виховання на уроках предмета «Захист Вітчизни» та проведенні позакласної роботи.

Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно. Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя...
Програмою предмета « Захист Вітчизни» не передбачено проведення окремих занять за темою: «патріотичне виховання». Планування військово-патріотичного виховання внесено у розділ освітньої програми навчального закладу на навчальний рік і здійснюється на основі «Концепції допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді» у позаурочних заходах.

З метою забезпечення єдності навчання і виховання до заходів військово-патріотичного виховання включаються вивчення традицій, історії, духовної спадщини, символіки, звичаїв українського народу, національної гідності, культури міжнаціональних відносин, морально-психологічних якостей громадянина, патріота, захисника Вітчизни. Організовуються відвідування учнями військових частин (військових навчальних закладів) з метою ознайомлення їх зі зброєю і бойовою технікою, з побутом і життям військовослужбовців, відвідування військових музеїв, зустрічі з ветеранами Збройних Сил, проведення туристичного походу з військово-патріотичною тематикою, який включає елементи тактичної, вогневої та прикладної фізичної підготовки.

Викладач предмета «Захист Вітчизни» повинен методично і цілеспрямовано на кожному занятті вносити елементи патріотичного виховання і особливо це доречно при вивченні таких тем як: «Вступний урок», «Збройні сили України на захисті Вітчизни» та «Міжнародне гуманітарне право».

Посилення патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, грунтуються на наступному:

– визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що грунтується на правах людини);

– утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

– утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

– формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів;

– гарантуванні умов для зростання добробуту народу (через свободу підприємництва, захист права на належну винагороду за працю, забезпечення соціально незахищених осіб і т.ін.);

– знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок, інші конституційні обов’язки, про юридичну відповідальність за їх невиконання.

У сучасних умовах знецінення традиційних моральних цінностей, безкарність, безвідповідальність призводять до ускладнення патріотичного виховання. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що держава може не лише створювати умови для формування й посилення патріотичних почуттів народу, але й застосовувати примусові заходи в разі ухилення від виконання патріотичного обов’язку несення військової служби, може забезпечувати реалізацію юридичної відповідальності за певні правопорушення. Правопорушення можуть визнаватися адміністративними проступками (ст.ст. 210-211-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неявка на виклик у військовий комісаріат, умисне псування обліково-військових документів чи втрата їх через необережність та ін.). Окремі діяння можуть визнаватися злочинними:

1) злочини проти основ національної безпеки (ст.ст. 109–114-1 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, диверсія та ін.);

2) злочини проти громадської безпеки (ст.ст. 258–258-5 – терористичні злочини);

3) злочини у сфері забезпечення призову й мобілізації (ст.ст. 335–337: ухилення від призову на строкову військову службу, ухилення від призову за мобілізацією);

4) військові злочини (ст.ст. 401–435: непокора, дезертирство, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, утрата військового майна, недбале ставлення до військової служби, мародерство тощо).

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:

1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;

2. Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;

3. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року №3754/981/538/49;

4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;

6. Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;

7. Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;

8. Положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;

9. Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

2014/2015 н. р. є особливим з точки зору ведення виховної роботи: діти гинули на Майдані, були поранені і вбиті у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків. У контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним працівникам доцільно переглянути практику виховної роботи та захисту прав дітей у навчальному закладі.

Діти мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях та ін. Варто надавати учням чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.

Педагоги і психологи навчальних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати дітей, створювати психологічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій. Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями. Постійний контакт з учителями та друзями допоможе учням відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді рекомендовано проводити різноманітні заходи:

- лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);

- семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);

- уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Другої світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);

- години спілкування («Народний спротив окупації українських земель: історія та уроки», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

- заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» (додаток-3) з ознайомлення з основними зразками техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації ;

- екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

- залучати дитячі і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

- налагоджувати співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

- сприяти створенню та діяльності військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних і туристських клубів.

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час, як всеукраїнські дитячо-юнацькі військово-патріотична ігри «Патріот», «Сокіл» («Джура»), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України «Козацький гарт» тощо. Важливе місце у патріотичному вихованні займає участь учнів у масових заходах патріотичного характеру.

Найбільш поширені масові заходи щодо патріотичного виховання учнів – це відзначення державних та релігійних свят, знаменних подій у житті школи, міста, проведення читацьких конференцій, тематичних вечорів, вечорів запитань та відповідей, тижнів з різних навчальних предметів, зустрічей з видатними людьми, конкурсів, олімпіад, фестивалів, виставок, участь школярів в організації загальнодержавних свят – Дня Незалежності, Дня знань, Дня захисника Вітчизни, Свята Перемоги (додаток-4) та ін. Важливо, щоб заходи відбувалися в атмосфері особистої причетності до обговорюваних проблем, під час яких учні виступають організаторами й учасниками, запрошують гостей, готують виставки.

ІІ. Гурткова робота як ефективний засіб військово-патріотичного виховання та збагачення знань із військової справи у молоді.

Стрілецькі гуртки є однією із складових військово-патріотичного виховання, оборонно-масової роботи і підготовки юнаків до служби в Збройних Силах України.

Сьогоднішні події підтвердили, що оволодіння молоддю навиками влучної стрільби та підготовка влучних стрільців є загальнодержавною справою. Призовники йдуть до армії, не маючи навичок стрільби навіть з пневматичної зброї.

В усі часи на війні дуже цінувалися снайпери. Влучний стрілець порівнювався з батальйоном солдат, міг зробити «погоду» на окремій ділянці фронту. Навіть у двобої з танком снайпер може виграти, поціливши у ствол, заряджений снарядом! Наприклад, до останніх подій для національної гвардії виділено було десять патронів для навчання автоматника та сімнадцять патронів для кулеметника. Доречи, навчання у шкільних тирах у тисячу разів дешевше штатного армійського пострілу, а стрілецька підготовка набагато якісніша, адже здійснюється роками. Тепер патронів зовсім обмаль, адже луганський патронний завод вже не працює на Україну. Тож кожен патрон – тільки в ціль.

В нашій школі працює стрілецький тир де організовано роботу гуртків «Юний стрілець» і «Влучний стрілець». Стрільба проводиться пневматичними гвинтівками ІЖ-38 та ІЖ-22. Мною виготовлено цікаві падаючі мішені для стрільби (додаток-1), обладнані місця для стрільби стоячи та лежачи з упором, встановлено стіл для армрестлінгу.

Напрацьовані методики початкового навчання стрільбі дають можливість на базі тиру здійснювати первинну підготовку молоді з основ стрілецької справи. З цією метою обладнані такі навчальні місця:

- розбирання та складання автомата Калашнікова;

- спорядження магазина патронами;

- вивчення техніки безпеки при стрільбі і поводженні зі зброєю;

- вивчення внутрішньої і зовнішньої балістики пострілу;

- тренування в одноманітності прицілювання (командирський ящик з указкою Чернова і прицільним станком).

З метою популяризації наших досягнень у стрільбі вивішено кращі мішені учнів і дипломи зі стрілецьких змагань (додаток-1). У Московському районі, завдяки ініціативі і підтримки ТСОУ, постійно проводяться змагання серед навчальних закладів району в стрільбі з пневматичної гвинтівки тричі на рік – до Дня збройних сил України, дня Захисника Вітчизни і Дня Перемоги. За останні п’ять років наша команда систематично посідала призові місця. Також учні посідають призові місця в особистій першості. Заняття у гуртках готують учнів середніх класів до вивчення предмета "Захист Вітчизни", ознайомлюють та навчають молодь основам стрільби з пневматичної гвинтівки, порядку поводження зі зброєю, нормам поведінки в тирі, знанням правил техніки безпеки.

Заняття стрільбою дисціплінує, вчить концентрувати увагу, виконувати точні дії, незважаючи на сторонні чинники. Учні серйозніше ставляться до аспектів первинної військової підготовки, оскільки вони вже сприймають це не як гру, а як початкову базу для подальшої підготовки до захисту своєї Вітчизни.
Аналіз результатів роботи гуртка.

За період з 2010 по 2014 роки в стрілецьких гуртках нашої школи навчались 248 юнаків та дівчат. Кращі з них (біля 40 чоловік) приймали участь в 15-ти (три змагання на рік) районних змаганнях у стрільбі з пневматичної гвинтівки і посідали такі місця:

Рік проведення змагання	Командна першість			Особистий залік
Рік проведення змагання	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
2010	1	1	1	-	2	2
2011	-	-	2	1	1	-
2012	1	1	1	-	-	-
2013	-	2	1	1	1	-
2014	3	-	-	3	3	1

З таблиці видно, що за останній рік команда значно підвищила свої показники посівши в командній першості І-е місце тричі, а в особистому заліку: І-е місце-3 (Гончаров Владислав - 8-А, Сапегін Сергій - 8-А, Савенков

Ярослав - 11-А клас), ІІ-е місце – 3 (Сапегін Сергій - 8-А, Смірнов Ігор - 11-А, Сичов Кирило - 9А) та ІІІ-е місце - Пампушик Максим-11-А клас.

Крім того, мої вихованці завжди брали участь в військово-спортивних іграх «Патріот», «Джура», спартакіадах допризовної молоді та інших видах змагань де досягали високих показників.

ІІІ. Висновки.

Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.

Мої зусилля, як педагога, мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави на уроках предмета «Захист Вітчизни» та при проведенні позакласної роботи.

Список використаних джерел:

- указ Президента України від 25.10.2002 року № 948/2002 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2000 № 1770 «Про затвердження положення про допризовну підготовку»;

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.08. 2010 № 1718-р

«Деякі питання військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів»;

- лист МОН України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»;

- лист Міністерства освіти і науки України від 13.08.2014 № 1/9-412 «Про проведення Уроків мужності»;

- рекомендацій МОН України щодо особливостей викладання захисту Вітчизни у 2014/2015 н.р.

- методичні рекомендації щодо активізації військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на уроках «Історії України», «Фізичної культури» та «Захисту Вітчизни» у 2014/2015 н.р.

- інтернет ресурс: osvita-mk.org.ua/.../metodichni_rekomendaciji_rol_pedagoga_;

school20imstovbi.klasna.com/.../gromadyansko-patriotich.html;

ipv.org.ua/data/30_08_2012/Tymchyk.doc

‎